Я вигадуватиму
тебе - дивний вогник в очах блакитних,
Я вигадуватиму
тебе - промінь сонця у пасмах світлих,
Я вигадуватиму
тебе - ніжний дотик руки легкої,
Я шукатиму саме
такої…. саме такої… саме такої…
І нудний та
похмурий день, скільки б сонця в ньому не було,
Все тому, що тебе
гукав, ну а ти мене не почула…
І брудна та
огидна зима, хоч із білої завірюхи,
Бо тебе біля мене
нема… Потемнілі сніжинок мухи…
Я вигадуватиму кожен
день, як зустріну тебе випадково,
Як душа заспіває
пісень, як все стане відразу казково.
Вірю я, що нема
перешкод, і тебе я зустріти мушу…
Віра в тебе
бентежить душу…
.....
Вірю я, що нема перешкод...
О. Вишневська