|
Весна буяє і цвіте
В своїм
різноманітті,
І ніби доказ нам про те -
Сусідський кіт в
суцвітті
Виводить пісеньку свою,
Як палко він кохає
Свою пухнату
та руду...
Та він нажаль не знає,
Що серенадою вночі
Обурив
господиню,
Безперестанку кричучи,
Про ту свою, єдину...
Плачевний
наслідок пісень -
Пухната під арештом.
Уже котрий минає день...
Та вийди
ж ти, нарешті!
Мораль історії проста:
Кохання – річ інтимна,
Не
вподобляйтеся котам...
Пісні – лише єдиній
Тихенько в вушко
муркотіть,
Хоч з ранку до смеркання,
А не кричіть на цілий світ
Про
неземне кохання.
Оксана та Вадим Вишневські
|