За різної ціни дається нам
життя,
Перипетії, сум, і радості
хвилини.
Та все одно за страхом небуття
Втрачаємо безціні дні й
години.
Коли живеш, не думай про
сумне,
Немає смерті, доки серце
б’ється,
А перестане - і життя мине.
Нехай жахом тобі це не
здається.
Живи щосили, хай п’янить
буття,
Емоції, мов водограй,
вирують,
І повноцінне самоцвіт-життя,
Ну а дурниці хай вже не
турбують.
О. Вишневська
