От автора

Вже майже п’ять років ми спілкуємося з Вами на сторінках «Настуні», вчимось розуміти одне одного та дослухатись до розумних порад, прохань, пропозицій. За цей час вийшло понад п’ятдесят номерів «Настуні», до редакції надійшло десятки кілограмів кореспонденції, були проведені конкурси та акції. Дехто з Вас був з нами від першого номера, а інші долучались пізніше, і не мали можливості придбати номери попередніх років. То ж відгуком на Ваші численні прохання та логічним наслідком нашої праці стало видання журналу «Настуня. Найкраще», концентрованого зібрання в одному номері найкращих робіт попередніх років, доопрацьованих та доосмислених.

Година за годиною, день за днем, місяць за місяцем, рік за роком плине людське життя, немов та гірська річка, бурхлива й непередбачувана, і в ній є місце для всього: для водоспаду негараздів, різких поворотів та водовертів від непередбачуваності навколишнього світу та просто тихих заводей звичайного людського щастя. На жаль чи на щастя, наша пам’ять стирає неприємні, прикрі, болючі моменти, запобігаючи повторним травмам від поганих спогадів, та так само втрачається гострота відчуттів від, здавалось би, незабутніх щасливих моментів. Вже не так п’янить спогад про перший поцілунок, перше серйозне досягнення, першу перемогу в боротьбі з несправедливістю світу, згладжуючи все до монотонних напівпрозорих спогадів. І невідомо чого ж було більше...

Чим більше крутишся в рутині повсякденності, тим менше уваги приділяєш собі, своїм відчуттям та й навіть найдорожчим серцю людям, перетворюючись з роками в напівробота, що автоматом виконує свої незчисленні обов’язки. І не помічаєш, як з коханої жінки перетворюєшся на задрипану домогосподарку, а від щастя бути поруч, здається, нічого вже не лишилось, та це лише здається. Ваша половинка все та ж, саме її Ви полюбили раніше, та щоденні клопоти притьмарили блиск почуття, а життєві будні відкрили деякі сторони та грані, яких відразу Ви не помітили. Не варто дивитися на світ ні через чорні, ні через рожеві окуляри, кожен має як переваги, так і недоліки. Справжнє кохання, взаємоповага та банальна вихованість допоможе пробачити недоліки та порадіти перевагам та досягненням Вашої половинки. Можливо, він - не Геркулес, але ніхто, як він, не може перевести в жарт конфліктну ситуацію. Можливо, вона - не Афродіта, та в будь-якій новій компанії вона стає її душею, зачаровуючи всіх навколо чуйністю, мудрістю, обачністю у висловах. Це все до того, що не варто озиратися на чужі ріки між чужих берегів. Саме Ваше життя є Вашим, саме Ви творили його до сьогодні, певним чином реагуючи на всі ті водоверті, водоспади та заводі. І ніхто інший, крім Вас, завтра не буде створювати Ваше особисте життя. І ніхто інший, крім Вас, не зможе влаштувати Ваше щастя. Тож задумайтесь: аби Ваше життя було таким, як мріялось, треба не бути трісочкою в бурхливих водах гірської річки життя, а стати річкою, зносячи перепони на шляху до свого щастя та благополуччя. А ще кажуть, що найдорожче для будь-якої людини будь-якої епохи вартує власна необачність у вчинках. Ніхто нікого не змушує робити помилки, ми робимо їх самі, тож і наслідки оплачувати нам. Будьте уважні, чемні та ніжні до близьких Вашому серцю людей і безліч найкращих спогадів будуть варті того, аби лишитись яскравою окрасою Вашого життя.