Я не хочу жити на чужині –
Там не чути наших солов’їв,
не так цвіте ота калина,
Як на рідній, батьківській, землі.
Я милуюсь звичною красою:
На хатину під старим горіхом,
На траву, що вмилася росою,
І горобчиком, що виглянув з під стріхи.
Де іще таке є синє небоІ зірки вночі такі ясні?
Може й є.. але мені не треба –
Бо чужі… і світять не мені…
Я дивлюсь.. а серце завмирає –
І не хочу більшого шукати…
Батьківщини двічі - не буває,
Бо вона одна, як рідна мати…
О.Каспарович