Розкинулися
снігові замети
По всьому краю,
по полях, лісах,
Весняне сонечко,
агов, з’явися, де ти?
Та лиш рум’янець грає на щоках.
Мороз, дитячі
щоки пощипавши,
Ще дужче
розходився, аж тріщить,
У теплу снігову
одежу вбравшись
На березі ріки
ялина спить...
Зима не вічна,
сніг вже скоро згине,
І прийде свіжа й
лагідна весна,
Одежу снігову
ялина скине
І усміхнеться
сонечку вона.
В. Вишневський