Від автора.
Шановні читачі, вітаю Вас з весною, сонячного настрою, ніжного, як перші проліски, Вам почуття любові до ближніх, нехай весна в серцях та душах буде завжди.
Нагадую Вам про свій задум щодо сторінки з Вашими віршами, тож, надсилаючи свої твори вказуйте, чи бажали б Ви бачити їх в рубриці „Ліричні нотки”.
Дякую Вам за листи, за теплі слова! Наголошую, що докладу максимум зусиль до того, аби задовольнити Ваші побажання та пропозиції, але не всі одразу, на все свй час. Все поступово.
Саме зараз працюю над сорочками, хочу подати не тільки чоловічі, але й дитячі та жіночі. З жіночими особливо складно, тому що гадаю, що, крім класичних вишиванок, варто було б подати сучасні крої блузок з елементами оздоблення вишивкою та бісером. Загалом ця ідея – це досить великий шмат роботи, над яким я зараз працюю. Сподіваюсь, Ви зможете його оцінити вже найближчим часом.
Відносно питання про рушники, то цю інформацію ми подамо в одному з наступних номерів.
Нагадую про акцію „Я люблю Україну!”. Для участі в акції необхідно надіслати свою фотокартку в українському костюмі того регіону країни, де Ви проживаєте. Кращі фотороботи будуть надруковані в журналі „Настуня” протягом року. В кінці року авторів десятьох кращих фоторобіт нагородимо призами від редакції.
Також триває конкурс „З гордістю в серці”. Основний задум – нагадати, ким славиться наша Батьківщина. Детальну інформацію дивіться на сторінці 23.
Нещодавно мала дуже цікаву розмову з читачем. Пан Борис вишиває 7 років та наполягає на тому, аби наше видання містило лише 2-3 складні картини. Я не згодна с цим, тому що тоді початківцям та тим, хто полюбляє помірні роботи, буде нецікаво. Натомість пропоную вже з найближчого часу можливість замовляти складні роботи окремо на аркушах А2. Схеми будуть кольорові, декількох рівнів складності. Ще майстер мав негативну позицію щодо необхідності рушників, та й тут мені вдалось його переконати в тому, що рушники - це традиція, й народ, що розгубив традиції, перетворюється на народність, а потім і геть зникає! Тож власні традиції потрібно шанувати й цінувати. А ще вишивання рушників на власне придане чи то пак для церемонії весілля необхідно відновлювати й дотримуватись, тому що це не тільки гарно, але й має глибокий ритуальний зміст. Окрім того, вишивання загартовує витримку й терплячість, а саме цих рис бракує молодим жінкам, мамам та дружинам для того, аби мати щасливе подружнє життя!
Справжне кохання – це коли знаходиш в собі сили полюбити й оцінити все, навіть недоліки. А для того, аби мати змогу оцінити належним чином свою дорогоцінну половинку, потрібно лише зупинитись, на хвилинку нагадати собі, що саме ви її (його) собі обирали. Й любите безмежно, просто заклопотались, рознервувались і дозволили собі про це забути, отже знайдіть хвилину, зупиніться, відкиньте негатив і додайте кохання та об’єктивності в суб’єктивну, тимчасову незадоволеність. Й Ваше добре ставлення знайде відгук у Вашої половинки!
Отже Справжнього, Міцного, Всепрощаючого, Взаємного Кохання Вам!
