Чашка чаю,
запашного, з пелюстками,
І на мить - немов
маленька, й біля мами,
І спокійно на
душі. А десь на серці
До дитинства
прочинились світлі дверці,
Як шкода, що час
спливає без упину,
Тільки в мріях у
дитинство я полину.
Запашного диво
чаю з пелюстками –
Заварю... І знов
маленька, й біля мами.
Так спокійно, безтурботно
хай на мить,
І усе притихне,
все переболить...
Кожна крапля
запашного чаю,
До дитинства повертає
краю.
Добрі спогади на
серці та в душі,
Як чудово
передати їх в вірші...
