|
Конкурс "Я люблю Україну, я люблю Батьківщину"
Доброго дня,
шановна редакція!...
...Хочу
представити на участь у конкурсі „Я люблю Україну, я люблю Батьківщину”
три
своїх вірша.
Україна
Білі хатинки,
чепурненькі хмаринки,
Стріхи солом’яні у вічність глядять,
Садочки вишневі,
духмяні і рідні
У травні своїм
білим цвітом манять.
Вздовж стежки
барвінок стелиться грайливий,
І в’ється, і кличе до тихих осель,
Зайдіть, Вас
чекає господар гостинний,
Й води Вам з
джерел набере „журавель”.
Веселкою квітів
потішаться очі:
Є астри, й
майорці, й півонії цвіт,
І ті чорнобривці,
що мати з любов’ю
Весною насіяла
коло воріт.
Розквітнутьсадочки
сорочок барвистих
З ниток
шовковистих на тлі полотна,
Де голка із
нитокою шлях прокладала
Немов по озерцю
слід дивний човна.
Щедрівки й
колядки у свята лунають,
З веснянками в полі
стрічають весну.
У щасті й у тузі,
у свята і в будні
Оспівують долю
свою непросту.
Це все – Україна,
квітуча і мила,
Це все –
українці, наш щирий народ,
Це – наші звичаї,
це – наше коріння,
Це – ми, вільний,
дужий і гордий народ.
* * *
Ні, я не Леся
Українка,
І не Іван я не
Франко,
Я не Шевченко, не
Костенко,
Я – донька народу
свого.
Я просто люблю
свою землю,
Степи і сивину
Карпат,
Свій край, де всі
ми духом рідні,
Де кожний як не
брат, то сват
.
Люблю казок
народну мудрість,
Пісні, що линуть
із душі,
Садків чарівність
і духмяність,
І квітів буйство
при межі
Люблю кришталь
джерел прозорих,
І аромат духмяних трав...
Любіть і Ви свою
Вкраїну,
Як батько Хмель
заповідав.
* * *
Мова
О мово,
мово рідная,
Чи ждала ж ти
колись,
Щоб діти твої
рідні
Від тебе
відвертались,
Щоб зрадили,
відмовились
Не хто-небудь –
сини,
І вбить тебе
намовились,
Не чуючи вини?
Чи знала ти, чи
думала,
Що для дітей
своїх
Колись будеш
немилая
І гірша за чужих?
Що станеш їм не
матір’ю
(Ким ти була
завжди),
А будеш їм за мачуху
І згіркнеш від
журби?
Чи знала ти про
сльози ті,
Що зараз ллєш в
кутку?
Чи ж знала, мово
милая,
Про долю ти таку?
|
Доброго дня, люба
„Настунечко”!
...Хочу також
прийняти участь у Вашому конкурсі „Я люблю Україну! Я люблю Батьківщину!”. Висилаю на Ваш суд декілька віршів:
Батьківщина
О вітре буйний,
зорі ясні!
Я вас люблю, бо
ви прекрасні!
Бо є такі лиш на
Вкраїні,
Бо є такі на
Батьківщині.
І знаю я, що ти
єдина
Така на світі,
Україна,
Де лиш лиш для
мене спів пташиний –
Такий чарівний і
звабливий.
І краще жити у
родині –
У милій рідній
Украхні,
Де і поля й ліси
привітні
Немов до квітів
сонце в липні.
Тут рідні всі
мені куточки,
Усі стежини та
мосточки.
І не забуду я
ніколи
Дитинство – мій світанок долі.
* * *
Як я люблю тебе,
мій краю рідний:
Твої лани, твої
журні степи.
Тебе мов книгу
кожен день читаю
І кожен раз для
мене новий ти.
О краю мій,
Святий нещасний краю!
Скільки за тебе
гинуло синів!
За тебе й зараз
Бога я благаю:
„Спаси цю землю,
Боже, від вітрів.
Від злих вітрів,
що носять смерть і голод,
Що кулі носять на
своїм крилі,
Від тих вітрів,
що зло несуть і холод!
Спаси мій край від зла на цій землі!
Упади в мої обійми, Україно!
Світло-сонячними фарбами заграй!
Пригорну тебе до серця мов дитину.
Я люблю тебе безмежно, Рідний Край!!
!Марю я твоїми зорями у травні,
Марю росами твоїми у степах.
І менв болять всі рани твої давні,
І печаль твоя оспівана в піснях.
|
|
|
|
|
|
 |
|
Рекомендуємо:
|
|
