 |
Сова
|
|
Останнє листя з ясена летить,
Тумани сизі оповили місто,
Стара сова на дереві сидить,
Збираючи у пам’яті намисто
З днів пережитих. В місяці, роки..
Далеко, в молоді минулі ночі -
Туди тягнулись спогадів нитки,
Туди, де так літалося охоче…
Яскравих спогадів багато в сивині,
Вони потішать, додадуть наснаги,
Та не повернуть молодість вони
І не втамують за минулим спраги…
І совенята вже давно з гнізда
Повідлітали, матінку забувши…
І птаха гарна, хоч не молода,
Зітхає сумно, день новий зачувши.
О. Каспарович та О. Вишневська
|
|
|
|
|
|
 |
|
Рекомендуємо:
|
|
