Чарівні трави

 

У полі широкому вітер гуляв,
Розлогими крилами хвилі здіймав,
Він стрімко летів - та поволі затих,
Торкнувшись тендітних квіток польових.

Ті трави чарівні, умиті росою,
Його здивування своєю красою.
І вітер, вдихнувши повітря п'янке,
Почав шепотіти зізнання палке.

Та байдуже квітам до того кохання,
Далеке для них піднебесне бажання.
Занадто високі для них почуття - 
Занадто коротке для цього життя...

О. Каспарович