Зимові темні вечори
Лишаються собі позаду.
На знак весняної пори
Співає Мурчик серенаду,
Про теплу пору весняну,
Про сонце, що у небі сяє,
Про кішечку, оту, одну,
Що гордо по двору ступає.
Не лайтесь з Мурчиком, бо він
Хоч
і розумник, а не знає,
Що
весняний кошачий гімн
Страшенно
спати заважає...
От
так і є із року в рік:
Комусь
весняні серенади,
Ну а
комусь нервовий тік
І
крик з вікна: «Замовкни, гаде!»
Оксана та Вадим Вишневські