Чи має людина право на помилки? Переконана, що
так. Адже будь-яка особа так чи інакше не є ідеальною, а отже, здійснює
необачні кроки, про які шкодує або не шкодує, а просто усвідомлює як помилку.
Чи має право хтось засуджуватиіншого за
помилки? НІ! Бо, по-перше, сам не є ідеальним, по-друге, якщо людина усвідомлює
помилку, то їй і так вже як мінімум прикро або як максимум боляче, й нічого
гуманного в колупанні паличкою в чужій ранці немає, і нарешті завтра на її
місці можете бути Ви. Переконала? Знаю що ні.
А все чому? Бо кожному з нас властивий егоїзм. Це,
безперечно, погано, але той, хто нас створював, не мав на меті робити нас
ідеальними, може тому, що тоді не було б необхідності вдосконалюватись… Кожна (морально здорова) людина усвідомлює
наявність у себе недоліків. Ставлення до цих вад залежить від емоційної,
моральної, психічної зрілості та адекватності. Будь-які еталони краси, розуму
чи будь чого ще – є вигаданими та нав’язаними суспільству. Ким? Хороше питання.
Уявіть ідеальну жінку. Ідеальну в усьому. Ідеально
гарна - суб’єктивно, бо блондинку чи брюнетку, темношкіру чи бліду (насправді,
є ще варіанти, але однаково, для всіх це не буде гарно) пишну чи худу, високу
чи тендітну... Ідеальна жінка має бути розумною? Хтось скаже «так», та будуть і
ті, що не погодяться. Слабка чи сильна? Поступлива чи принципова? Це
безкінечний перелік того, на що кожен має власний погляд, обумовлений
вихованням, середовищем і т.д. Тож так само й моральна ідеальність дивна,
навіть як просто визначення.
Отже ні я, ні Ви, ні будь-хто ще – НЕ ІДЕАЛЬНІ.
Всі мають право на помилки, бо мають вади та слабкості. А от чи має хтось право
на засудження цих помилок?
Не забувайте, що деякі особи схильні до
«самоїдства» і не потребують вашої допомоги.
Хочете, щоб до Вас та Ваших слабкостей ставились
терпляче? Гадаєте, є люди які цього не хочуть?
Гадаєте, коли когось шпиняєте чи повчаєте, то
маєте гарний вигляд? Подивіться на себе очима «жертви» такої науки.
Сподобалось?
Змінити когось хоч на йоту проти його волі - так
само безнадійне заняття, як намагатись посунути гору.
Для покращення свого життя, змінюйтесь самі.
Працюйте над собою. Дозвольте всім та кожному бути недосконалими. Нехай їх
недосконалість Вас не турбує. Навіть у вихованні дитини особистий приклад є
більш дієвим, ніж сотні повчань. Ви, звісно, вправі м’яко застерегти когось від
помилки, але вимагати слідувати порадам не варто. Лишайте право вибору та
можливість відповідати за цей вибір. Це те найменше, що Ви можете зробити для
оточуючих.
Ви вправі робити помилки, але відповідати за них
Вам!
