Бувають сни – бурхливі, динамічні,
А іноді такі… спокійні сни...
А ще бува – присниться щось комічне,
Чи свіже, наче дихання весни,
У сні життя по-іншому проходить,
У паралельний світ нас сон несе,
І люди там літають, а не ходять,
Здається, тут насправді краще все...
Та от біда – у цім солодкім світі
Так хочеться лишитись назавжди,
Тому насправді, ніде правди діти,
Багато з нас, потрапивши туди,
Так і живуть, в полоні снів солодких,
Не помічаючи життя, що плине вдаль.
Хоч вік земний у нас такий короткий,
Ми просипаємо його. А жаль...
В. Вишневський